Майбутнє української авіації та досягнення стратегічного суверенітету вимагають системного аналізу минулого та чіткого планування інженерних процесів 🇺🇦

У новій спільній роботі Анатолія Вовнянка (екс-заступника головного конструктора АНТК ім. О.К. Антонова по літаках Ан-124, Ан-225 та їх модифікаціях) та Ігора Акімова (Директора Інституту соціальних динамік та безпеки KRONOS) розкрито ключові проблеми та практичні рішення для аерокосмічної галузі України:

➡️ https://ksdsi.org/uk/blog/vid-mriyi-do-stratehichnoho-suverenitetu

Основні тези:
▪️Проведено порівняльний аналіз економічних моделей та інженерних підходів при розробці аерокосмічних систем у США, радянських програмах ХХ століття та сучасній Україні.
▪️Проаналізовано інституційні помилки та конструкторські здобутки на основі практичного досвіду створення авіаційних флагманів Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія» та Ан-70.
▪️Визначено критичну стратегічну загрозу «інженерного розриву 2022–2030» років.
▪️Обґрунтовано необхідність повної відмови від залежності від китайських комплектуючих у виробництві.
▪️Розкрито потенціал української бази рідкісноземельних металів (РЗМ) для побудови повністю замкнутого виробничого циклу — від кар’єра до новітнього літака.
▪️Сформульовано стратегічні рекомендації з використанням методології досліджень RAND.

Висновки:
▪️Для збереження та подальшого розвитку високотехнологічного сектору Україні необхідний перехід до суверенної ресурсно-виробничої моделі. Подолання інженерного розриву та побудова замкнутого циклу на базі власних рідкісноземельних металів є ключовими умовами для забезпечення технологічної незалежності держави.