Мої думки про Stranger Things:

Загалом серіал мені сподобався, я особисто не дуже люблю 80-ті, але саме в цьому серіалі мені сподобався цей вайб, він там вийшов доволі стильовим та харизматичним.

Разом з тим, мене супер вихарили 3-4 сезони, бо ну блять можна якось без русні обійтись в серіалах? Я злилась і скіпала всю цю блювотну романтику під звуки якоїсь катюши, але сама історія підліткових пригод була мені цікавою, тому я злилась, але не кидала серіал.

І мені сумно, що через фансервіс мені цю історію так нормально до кінця і не розповіли. Вони її якось скомкали і вирішили, що важливіше показати глядачам годину прощань з серіалом та дрочки братів даферів на самих себе.

Хоча насправді друга половина останньої серії мені сподобалась, роздуми про закінчене дитинство, рефлексія всього що відбулось, та закономірне спіральне продовження історії, але вже з іншим поколінням - мені це цікаво було дивитися, але було відчуття, що мене десь наїбали і остання серія мала бути не 2 години, а 3, де посередині між «ми вбили всіх монстрів та альтернативні виміри за кілька хвилин» та прощанням мала бути ще година якоїсь нормальної розвʼязки, пояснення непоясненного. А краще зробити це двома окремими серіями.

І оцей таймскіп у рівно 18 місяців, це таке тупе кліше, яке вийшло теж якось так собі, бо особисто мені емоції та поведінка не дуже співпадали з цим таймскіпом.

Проте, думаю, це окей бачити якісь мінуси та нестиковки, але все одно любити якийсь твір. Ми всі не ідеальні, і мистецтво часто дозволяє фантазувати про цю неідеальність.

Тому для себе роблю висновок, що серіал крутий, вайбовий, цікавий, але не варто інвестувати свої очікування в логічність історії та сценарію. Просто дивіться, не думайте, а відчувайте, і тоді навіть іграшки в кіндерах не будуть здаватись такими фуфловими😅