Переливання драконячої крові практикується вкрай рідко й лише в екстрених випадках. Для організму не-драконячої істоти така кров є чужорідною і поводиться агресивно, вона запускає масштабну перебудову організму, тому імунна система намагається знищити драконячу кров як чужорідну загрозу, але в більшості випадків організм не витримує цього процесу і "згорає".
Деякі організми здатні впоратися з цим, тоді кров приживається, і все ж тіло неминуче трансформується і набуває драконячих рис (внутрішніх і зовнішніх). Підростаючому організму трохи легше з цим впоратися оскільки він і сам ще знаходиться в процесі трансформації (дорослішання), тоді як змінити вже сформований організм дуже важко, а зміни зазвичай несумісні з життям. Тому шанси на успіх при переливанні крові вищі для дітей і близько-нульові для дорослих.
Водночас дитяча душа слабша ніж у дорослих, тому оскільки така трансформація супроводжується тілесними і психологічними стражданнями, це залишає глибокі душевні рани і може спровокувати ментальні проблеми різного ступеня тяжкості. Особливо часто зустрічаються такі стани як дисморфофобія (частіше дорослих і підлітків, рідше - у дітей які ще не встигли звикнути до свого тіла), соматичні фантомні болі, гостра дисоціація тощо.
і Кілліан, і Сіндрі обидва пережили переливання крові в дитинстві, але Сіндрі був трохи молодшим загалом пережив це відносно легко, без важких наслідків. Кілліан був дещо старшим коли це сталося з ним, і через особливості організму пройшов через трансформацію важче. Цей процес триває не тиждень або місяць, для молодого організму це триває роками, аж поки саме тіло не уповільнить ріст.
Наслідки для тих хто пережив процедуру можуть бути різними, але рідко коли легкими. Переливання крові драконів не проводять просто так, лише в екстрених випадках і з розумінням можливих наслідків, хоча смерть в процесі трансформації достатньо важка і процедура вважається надто негуманною. Підходить кров як антропоморфних драконоподібних, так і феральних драконів.

чучуть лора навалю