@kkuramidesu & @planetofminsi
Uncanny Valley — теорія про те, чому нам іноді стає дуже некомфортно від чогось, що майже схоже на людину, але все-таки виглядає трохи неправильно.
Уяви шкалу:
робот → мультяшна людина → майже справжня людина → дуже схожа, але дивна → справжня людина
Коли робот або персонаж стає дедалі більш схожим на людину, він зазвичай здається нам приємнішим. Але в певний момент виникає різкий спад симпатії — «долина».
Наприклад, моторошними можуть здаватися:
🗝 персонажі відеоігор із дуже реалістичним обличчям, але неприродними очима;
🗝 гуманоїдні роботи;
🗝 CGI-персонажі, у яких дивно рухається рот або міміка;
🗝 манекени, які виглядають майже як справжні люди.
Чому це відбувається?
⭐Мозок помічає невідповідності.
Ми дуже добре розпізнаємо людські обличчя. Якщо очі, міміка, рухи або голос трохи не відповідають одне одному, мозок може сприймати це як «щось не так».
⭐Це порушує наші очікування.
Якщо перед нами робот — ми очікуємо, що він рухатиметься як робот.
Якщо людина — очікуємо людських рухів.
А коли істота виглядає як людина, але рухається трохи неприродно, виникає дивне відчуття.
⭐Може виникати невизначеність.
Мозку складно однозначно зрозуміти:
«Це людина чи ні?»
— і така невизначеність може викликати дискомфорт.
😉😉😉😉😉😉桜の下、君を想う
#цікаве #collab