"То ці чутки правда? Що він допоміг посадити власного батька з ґрати?"
"Так, два роки тому. Така гучна справа була, але в новинах було вельми мало... відомий політик, посадили за ухилення від податків та... кхм... неважливо. Шкода їхню родину. Коул єдиний, хто зберіг їм хоч якусь репутацію, і те лише тому, що останні два роки день та ніч заговорював всім зуби на зустрічах та балах."
"То це ж йому тепер напевно тааак важко знайти собі дружину..."
"Пффф, ставай у чергу."
"А що? Освічений, красивий, красномовний, незайнятий... трішки заможній... вже певно не так, як раніше, та нічо, стерпиться, злюбиться..."
"Та куди там. Часу на тебе не буде. Вони усі у студентській раді пашуть, як коні. Це ж як повноцінна робота, оплачувана."
"Відповідальний! Роботящий! Буде забезпечувати наших дітей!"
"От дурне. Ну, спробуй. З ним, принаймні, можна поговорити, на відміну від декого, і він тобі допоможе. Іноді думаю, що б було, якби навпаки він був президентом студради, а Лайла Блоссом - його заступницею..."