Бл*ть, прикол.

Коротше, я зайшла в аптеку, а мені потрібен був спирт для обробки форм для свічок.

Я ж прийшла додому, згадала і повернулася в аптеку. Коротше, заходжу в аптеку, а там стоїть дідусь із собаками: одна на руках, інша на повідці. Він теж купує спирт, купив і вже збирається йти. А потім такий: «ДЕВУШКА, ВИ МЕНІ НЕ ТЕ ДАЛИ!». Вона йому: «Це спирт, усе гаразд! Якщо хочете, візьміть понюхайте».

Він такий: «Зараз перевірю». А собачка на руках почала нюхати пляшечку, і він такий до неї: «Муся, тобі такого не можна».

Не може відкрити ту пляшечку і такий до мене: «Нате, потримайте собачку». І віддає мені собаку. Я стою з цією собакою і думаю: «Бл*ть, а що мені з нею робити?». Він каже: «Держите, держите собаку мою, держите, я понюхаю спирт». Я така: «Ладно, добре». Він каже: «Так, спирт». І потім: «Усе, віддавайте собаку, а то що ви думали, назовсім?». Я така: «Та ні, мені й кішки вистачає». Ахахахах!