Сіль на рану
Дзвенять бубончики — мов ковані кайдани,
Земля під босими ногами знов горить.
Ховай під машкару свої криваві рани,
Поки завіса над юдолю висить!
Ти пам’ятаєш Сімнадцятий — заграву?
У Вісімнадцятому — Крути і Базар,
Як під Один-дев'ять-два-три на нашу славу
Кати накинули совєтський зашморгар.
«Щоб не заплакати — сміюся я доплітно!» —
Промовить шут, стискаючи курок.
Цей сміх — кларнет! Цей регіт — срібна криця,
Що над землею спалахом іскриться.
Запікся погляд під обугленим обличчям,
Та крізь долоні пробивається яса́:
Згорить пекельний зашморгар сторіччями,
І розпахнуться Заблакиття небеса!
— БлаБлаБланіка
Post #1160
21
- 🍓 5
- ❤ 2