(я просто скопіював текст бо він в скріншот не влазить)
некі, привіт.

мені реально важко тебе зрозуміти. у тебе дохуя якихось проблем, і наскільки я зрозуміла, не тільки зі здоров’ям, а й із психологічним станом. Ти хочеш стати хлопцем, відчуваєш неприйняття власного тіла. Як ти писав у каналі тобі не подобається твоє жіноче тіло, хоча ти вважаєш його красивим, але водночас хочеш бути повноцінним хлопцем.

і я нахуй не зовсім розумію, як це все поєднується. Ти хочеш змінити своє тіло, бо воно тобі не подобається чи відчуваєш, що воно просто не відповідає тому, ким ти є? Ти взагалі можеш спокійно дивитися на себе в дзеркало? Ти сам розумієш, чого хочеш, чи досі намагаєшся розібратися в собі? І чому в тебе стільки проблем із самосприйняттям? Ти колись узагалі почувався комфортно із самим собою?

мене чесно часом реально бісить, що ти то подобаєшся собі, то знову ні. Це суто моя думка, але я не розумію, що в тебе в голові відбувається. Чому ти не можеш визначитися зі своїм ставленням до себе? Ти сам помічаєш наскільки сильно змінюється твоя думка про себе? Чи для тебе це вже стало звичним?

поводишся як мала дитина, а не як людина, яка здатна нормально обдумати свої вчинки. Ти взагалі розумієш, як виглядаєш збоку? Чому іноді не можеш просто ввімкнути голову й подумати, перш ніж щось робити чи говорити? Ти сам не помічаєш, наскільки по-дитячому часом реагуєш на різні речі? Мене реально дивує, як ти можеш в одних ситуаціях розмірковувати цілком нормально а в інших поводитися так ніби тобі років десять.

окремо мене дивує історія із заспокійливими. Ти п'єш дві таблетки і я не розумію що відбувається. Тобі їх лікар призначив чи ти сам вирішив їх приймати? Ти взагалі знаєш для чого вони тобі й як впливають на твій стан? Ти настільки погано почуваєшся, що тобі потрібні заспокійливі? Що в тебе взагалі зі здоров'ям нахуй? Ти обстежувався, звертався до лікарів чи просто намагаєшся самостійно впоратися з усім цим?

і ще питання: ти куриш чи ні? Бо з твоїм станом я вже не здивуюся, якщо ти й до цього дійдеш або вже почав, але мовчиш. Ти взагалі думаєш про своє здоров'я? Тобі самому не страшно, що з часом твій стан може погіршитися? Навіщо додавати собі ще більше проблем, якщо їх і так дохуя?

чесно, усе це часом мене дратує, насторожує і навіть відштовхує. Я не кажу, що ти не маєш права почуватися так як почуваєшся, але мені реально важко зрозуміти твою поведінку. Чому ти так ставишся до себе? Чому постійно виникають якісь нові проблеми? Ти сам хочеш щось змінити у своєму житті чи тобі вже настільки важко, що ти просто пливеш за течією?

ти сам узагалі розумієш себе? Чи ти теж заплутався у власних думках і почуттях? Бо зі сторони складається враження, що ти сам не знаєш чого хочеш, але водночас постійно чимось незадоволений. І я, блять, не розумію, як ти сам із цим усім справляєшся

(відповідь буде окремим постом)