Файл "Готичний жах (Gothic horror)" доставлений агенткою День:
Я був в біді, розумієш? Тяжко мандрувати Жаховиром, особливо, коли це перший раз. Все так і тягне вхопити тебе у свої лапи та змусити кричати від, очевидно, жаху. То ж так, я був до біса наляканий, заплутаний і хотів повернутися додому, але заблукав.
З цим створінням — мені важко назвати його інакше — я зустрівся сидячи на лавці. Виглядало воно як звичайний чоловік: легенька майка, стара чорна куртка, джинси і кросівки. Спитав чи є закурити. У мене було, тому я поділився і в нас зав'язався діалог. Він представився як Кей і був дуже… простим, звичайним. Запропонував допомогу, коли вислухав про моє лихо. Я погодився, куди мені було діватись? Та й не знав тоді, як це рукостискання вийде мені боком…
Пройшло вже декілька років з тої зустрічі і повсякчас я маю з Кеєм контакт. Кожного разу він з'являється в іншій подобі — жінка за сусіднім столиком, кіт, що лізе до рук, відображення в дзеркалі, голос в голові… Але це Кей і я завжди його впізнаю. Рано чи пізно, він попросить у мене щось взамін за всю допомогу й поради, які він мені надав. І думка про це змушує мене жахатись.
⦿ К, Кей — невловима істота, що вміє знаходити постраждалі душі і приходить в найкритичніший момент, щоб запропонувати свою поміч — угоду, від якої важко відмовитись. Дехто вважає його старим вампіром, що змінює зовнішність, щоб сподобатись своїй жертві, і підлаштовує характер таким чином, щоб відразу полюбитись їй. Інші ж вважають Кея самотнім душею перевертнем, що давно забув свою власну сутність серед тисячі інших особистостей. Та є один факт, який залишається незмінним серед всіх нестійких здогадок: Кей полює на нещасних і колекціонує ці зустрічі, щоб одного разу, по його словам, “зробити світ трішки цікавішим”.
#ЖаховирНІП