Між військовою ціллю, яку, по-перше, складніше знайти, а по-друге — після її ураження складніше отримати медійний фідбек із численними фото та відео, і цивільною ціллю, удар по якій майже гарантовано породить десятки емоційних кадрів, російська логіка терору створює очевидний стимул на користь другого варіанту.

Такі кадри викликають пригнічення, злість, страх і відчуття безсилля, а їх масове поширення допомагає Росії масштабувати психологічний ефект удару далеко за межі безпосередньої зони ураження — як усередині України, так і для аудиторії в Європі.

Саме тому ми схиляємося до того, що інформаційний простір варто насичувати не нескінченним повторенням кадрів наслідків російського терору, а передусім результатами успішних українських ударів по російському тилу та фронту.

Бо інформаційна складова війни — це також боротьба за волю. І контент, який демонструє здатність України завдавати противнику втрат, підтримує відчуття спроможності, опору та перспективи перемоги.

@informnapalm