До сих пір важко повірити, що Андрія більше немає. Він був світлою, щирою людиною, скромною, але надзвичайно сильною, його внутрішню силу відчували всі поруч. Завжди готовий допомогти, підтримати, мовчки підставити плече тоді, коли це було найпотрібніше.
Він не шукав легких шляхів ні під час навчання в ІВТ, ні загалом в житті. Йшов уперед чесно, наполегливо, без зайвих слів. І саме тому ця втрата здається ще більш несправедливою…
Війна безжально забирає найкращих не лише на передовій. Ті, хто працює і як може наближає перемогу в тилу, теж щодня живуть на межі ризику.
Щиро співчуваємо батькам і рідним… Нехай вистачить сил пережити це невимовне горе. Сумуємо разом з вами.

https://suspilne.media/chernivtsi/1296339-a-ne-zmogla-divitis-ak-sina-vidklucaut-vid-svl-bukovinec-pomer-pisla-opikiv-na-zavodi-de-robiv-vibuhivku-dla-zsu/

Андрій назавжди залишиться у наших серцях…
Світла пам’ять. Слава Герою.