У серпні 1868 року французький астроном П’єр Жансен сидів під пекучим сонцем Індії й дивився на сонячне затемнення через спектроскоп. Замість того, щоб милуватися короною, він розклав світло спалахів на смуги й помітив у жовтій зоні лінію, якої не мав жоден відомий земний елемент.
Жансен одразу збагнув, як бачити цю лінію без жодного затемнення, і відправив лист до Парижа. Поки той ішов через океани, британський астроном Норман Лок’єр незалежно виявив те саме, охрестив невідомий елемент гелієм і теж надіслав звіт. До Паризької академії обидва листи прийшли в один день. Французи вирішили проблему дипломатично: викарбували медаль із двома портретами.
Парадокс у тому, що хіміки чверть століття вважали гелій вигадкою астрономів, бо на Землі його ніхто не бачив. Лише через 27 років газ спромоглися виділити з уранової руди.
Так людство вперше відкрило елемент у космосі раніше, ніж під власними ногами, щоб через століття наповнювати ним дитячі святкові кульки.
https://t.me/httpscmuzi
