будинок, в який вчора прилетіла рашиська ракета стався в 20 хвилинах ходьби від мого дому. виходячи з метро я можу його побачити: шматка дому просто немає, я бачу там покинуті речі, меблі, поряд в будівлях та інших будинках повилітали всі вікна. загинув увесь під'їзд, від прямого попадання не вижив ніхто.

сьогодні оголошений траур в Києві, і якщо ще раз я почую від якоїсь мразі про хароших узкіх, про культуру внє палітікі, про ще якусь подібну хуйню, сука я вас приведу до цього під'їзду де залишились лише уламки та горе загиблих рідних і буду як кошенят в сечу мордою штовхати, щоб ви знали, блять, до чого ви докладаєтесь та чию культру ви споживаєте та просуваєте.
я навіть не буду вибачатись за цю агресію, бо вона виправдана життями невинних чоловіків, жінок та дітей, яких вбили РОСІЯНИ. КЛЯТВ БЛЯТЬ РОСІЯНИ. КОЖЕН З НИХ ВИНЕН У ЦЬОМУ, КОЖЕН. немає поділу на тих хто "за мір" і ті хто "за війну", вони усі йобані тварі яким я бажаю мучатись в пекельних судомах, горіти заживо, бачити як вже їх рідні вмирають на хз очах і щоб вони втратили усе і відчували цей біль кожного дня до кінця їх нікчемного існування.

мої співчуття родичам та друзів загиблих. 🕯