На терапії я поділилась втомою і фрустрацією через те, що з кожною спробою налагодити робочий процес я натрапляю на все нові перепони, яких не очікувала.
Це нагадує підйом на гору, де ти виходиш на схил, і тобі здається, що до вершечка рукою подати, а йдучі далі ти лишень виходиш на новий схил.
Люди чекають замовлень, я малюю повільно, у мене немає часу на всі ці технічні танці.
Терапевт мені порадила дивитись на цей весь процес як на роботу, а не як на те, що їй заважає. Сповільнятись не хочеться, але цього не уникнути, особливо, коли багато змін.