Ймовірність того, що науковиця могла заразитися легеневою формою чуми у лабораторії, викликала глобальні побоювання щодо можливого спалаху захворювання. Зараз ці страхи дещо вщухли, оскільки в Іркутській області, де 2 жовтня померла 28-річна співробітниця Протичумного інституту Сибіру Дар'я Шипілова, інших підтверджених випадків захворювання не виявили.
Однак відсутність офіційного пояснення причин смерті посилює занепокоєння щодо того, що саме Москва може приховувати. За даними одного з російських відомств у сфері охорони здоров’я, у зразках пані Шипілової не виявили жодного з небезпечних патогенів, з якими вона працювала в інституті, включно з бактерією-збудником чуми. Там заявили, що вона померла від пневмонії невстановленого походження.
Всесвітня організація охорони здоров’я намагається з’ясувати, що саме стало збудником пневмонії. Експерти вважають, що за наявності сучасних технологій тестування російська влада вже мала б знати відповідь.
Ця ситуація, зазначає The NYT, відображає ширшу проблему — загальний дефіцит довіри у світі, частково обумовлений невирішеними питаннями щодо походження Covid-19. Крім того, будь-яка потенційна витічка патогену в Росії привертає підвищену увагу через те, що країна залишається однією з небагатьох у світі, які продовжують розробку біологічної зброї (згідно з щорічною оцінкою загроз від розвідувального співтовариства США).
На фото — Іркутський науково-дослідний інститут протичумних захворювань Сибіру та Далекого Сходу // AP