+13
Plastic Memories
Я не знаю, що я собі думав, коли брав це аніме для перегляду саме перед сном, я не знаю, як я зараз засну, в цій мокрій від сліз подушці. У мене такий корм в горлі стоїть, ви б знали... Сука, поки пишу це, знову почав ридати. Я єбу, 27 років, зберися нахуй.
Це настільки прекрасне, настільки ж важке аніме. Я знав... я знав, як це аніме закінчиться ще давно, не раз чув про нього, тому я знав, що мені гайки, і я боявся фінальної серії. Усі ці посмішки, усі ці важкі моменти драми, все це закінчилося, залишилися тільки сльози, але це сльози не відчаю, так мені сумно, це дуже сумний кінець, це не хеппіенд, але водночас, так і мало статися, напевно?
Світ майбутнього, люди розробили андроїдів, яких вони оживляють штучними душами, тому від людей не відрізнити. Але, вони живуть всього 9 років, після чого їх пам'ять стирають, та заміняють новою душою, або утилізують.
Хлопець завалює вступні екзамени в університет через апендицит, але йому дали шанс, через знайомство, працювати у підрозділі, які займаються забиранням андроїдів чий час вийшов. Якщо не встигнути вчасно, то андроїд може втратити своє - я, і стати чисто інстинктивною машиною, яка може загрожувати всім, таких андроїдів називають - Блукачі.
І ось він починає роботу, і йому в партнери призначають андроїда який вже якийсь час працює в підрозділі, це дівчина, дуже тиха, сором'язлива, і дуже незграбна. Він бачив її, ще до того як попав сюди, всього один раз, але вже тоді, він щось відчув. І ось починається їх робота разом, його спроби познайомитися з партнеркою ближче, розвиток їх відносин, та тяжка правда, що їй залишилося всього 3 місяці.
Post #838
19