Битва тільки-но закінчилася, а він уже впав на землю, важко дихаючи. Обладунки були важкими, але зараз він цього зовсім не відчував — вони здавалися звичайним одягом. Сонце яскраво світило, вітер колихав траву та квіти навколо нього. Він ніколи в житті так не радів, як тоді, просто від думки про те, що вижив.
Недалеко від нього лежало тіло дракона - величезне, нерухоме, ще вкрите слідами недавньої битви. Його луска тьмяно виблискувала під сонячним промінням, а крила безсило розкинулися на траві. Ще зовсім недавно ця істота здавалася непереможною, а тепер навколо панувала тиша.