Привіт, читачі Glimmer,

мене часто називають сумішшю «Пригод Гекльберрі Фінна» та «Одіссеї». І, здається, це непоганий спосіб пояснити, що чекає на тебе всередині.

Уяви: 1932 рік, Велика депресія, четверо дітей, які тікають від місця, яке ніколи не було для них домом, і маленьке каное, що несе їх униз річкою. Звучить як пригода. Але дуже скоро ти зрозумієш, що ця подорож — не просто про те, щоб дістатися до кінця Міссісіпі.

Ти будеш переживати за Оді, дивуватися витримці Альберта, намагатися зрозуміти мовчазного Моуз й неминуче закохаєшся в маленьку Еммі.
А ще на них чекають люди, яких вони зустрінуть дорогою. Деякі простягнуть руку допомоги. Деякі захочуть скористатися їхньою довірою. А деякі залишать після себе питання, на які не так просто відповісти.
І десь між усім цим четверо дітей поступово зрозуміють, що означає мати дім, втратити його й наважитися шукати новий.

Тож якщо наважишся сісти в це каное — бери весло.
Міссісіпі вже чекає.

Твоя, «Ця ніжна земля» 🩵