Стоїте в темноті. Вічності вже немає. Немає запахів,звуків,ваших хаотичних думок. Ви думали що це кінець? Мушу вас розчарувати - це не так. І як почуєте дзвін і відкриєте очі, вже прокинетеся не в себе дома. Але де?

Де? Де ви? Закрийте очі і запитайте себе: чи ви живі, чи відчуваєте простір, чи чуєте свій внутрішній голос?

Тоді, ваші повіки відкриваються, голова тріщіть,а ворони навколо насміхаються з того ким ви є - простою суттю,що зветься душа. Ліс навколо давав зрозуміти - прохід до вашої попередньої реальності закритий. Є тільки одна дорога, що веде через гнилі гілки та заплутані смарагдове гілля між ними. Ви встаєте, туман розчиняється під ногами. Нічого не залишається, як іти вперед по стежині,що веде глибоко в ліс.

Думки ваші тихі,а рухи повільні і кволі. В якій ви реальності зараз? Ніхто не знає, але все що видніється на горизонті - це старий покинутий маєток у вікторіанському стилі.

#game