я знаю що це звучить наче очевидно, але насправді поза рамками того що ми бачимо на загал - існує інше життя:;

просто ви ніколи до кінця не побачите цієї картини.

іноді люди виглядають такими щасливими в інтернеті, коли в реальності можуть проживати дуже болючі етапи життя:; чи просто знаходитись у скрутній ситуації.

і вони це роблять не з ціллю когось обманути, чи у спробі показатися інакшим ніж вони є.

особисто я не роблю це тому що не бачу сенсу в цьому. інтернет бульбашка, а особливо телеграм канал, став для мене місцем куди я приходжу з суспільною метою, іноді для власної розради.

але я не бачу порятунку в публічному вираженні своїх гірких болючих емоцій. я не бачу сенсу в тому щоб просити жалю чи теплого слова у чужих людях, бо я себе не обманюю і знаю що впораюсь лише завдяки своїм зусиллям, а не покладаючись на когось іншого.

з іншого боку висвітлювати свої проблеми це бути вразливою перед тими хто може використати це проти тебе.

як користувачка такого формату соціальних взаємодій [по типу тгк чи тві] я не ризикую довіряти людям все про своє життя, бо ніколи не знаю хто сидить за екраном, не в залежності від того, що ця людина про себе розповідає.

думаю, що це нормально.

просто не треба складати враження про людей із декількох дописів, коли ви взагалі не знаєте як живе це людина поза екраном.