Завершуємо нашу трилогію інтерв’ю з авторами «Жахів обабіч Дніпра» знайомством із Крістіаном Тарановим, творцем «Шовкового шляху»! 🕸️🌉

🕵️ Архетип: вчений
💎 Рід занять: ювелір
🧠 Глузд: 65
🖼️ Знакова цінна річ: швейцарський ніж із Талліннським танцем смерті

🎲 Коли ти вперше познайомився з настільними рольовими іграми?
Цього літа моєму найпершому кампейну виповнилося п'ять років, і за цей час я встиг провести силу-силенну інших ігор, на яких я шліфував свій персональний стиль. Від найбільш мейнстрімних драконів в підземеллях я спочатку перейшов до "Поклику Ктулху" (який я майструю, виходить, близько чотирьох років), а далі почіпав руками багато різних систем: від всіляких варіацій PBtA до Космічного Ковбоя, випущеного DFC. До моїх найбільших захоплень входить Весен - як можна здогадатися, я обожнюю детективну містику, яка тут реалізована в особливий фолк-горорний спосіб.

🌊 Якою була твоя перша пригода в «Поклику Ктулху»?
Я зробив все, що не радять на Реддіті, і занурився у тему з головою, почавши "Поклик Ктулху" із майстрування пригоди свого авторства. Вже потім, коли я розбирався в класичному гейм дизайні, я знайшов свій улюблений опублікований сценарій - "Blackwater Creek", відомий моїм гравцям як "Чорноводдя". Ця пригода вправно балансує дослідження з соціальною і бойовою частиною, а також захоплююче занурює персонажів гравців у боді-горор, ніби тих самих жаб у повільно закипаючу воду: коли вони захочуть тікати, буде вже запізно. Щодо улюбленого сеттингу - я фанат буремних 20-тих років, де дослідники мають по револьверу у кишені, а мобільні телефони ще не придумали.

📜 Можеш розповісти більше про «Шовковий шлях»?
"Шовковий шлях" почався, коли, побачивши оголошення про конкурс, я поліз досліджувати, що ж химерного відбувалося у Києві 20-х років. Події минулого часто самі по собі моторошні і містичні для мене, тому я намагався зберегти весь можливий історичний фактаж, додавши туди лавкрафтіанське божество та дрібку власних окультних вигадок. Оповідь іде від контрасту тем: сновидне-несвідоме сплітається з індустріальним-урбаністичним, а неосяжне древнє зло - зі злом близьким та матеріальним.
🔍 А якщо описати пригоду трьома словами?
Загублені у позасвітті.

🏋️‍♂️ Що стало для тебе найбільшим викликом?
Це мій перший повноцінно оформлений сценарій, тож було важко, нервово і обмеження по символам кусало за пʼятки. Найскладніше - сплести у кінці всі ідеї докупи так, щоб сюжетні лінії зійшлися, а питання отримали відповіді. Але порада в мене дуже проста: пишіть про те, що вас захоплює, і тоді потреба розказати цю історію переборює всі страхи і страждання.

✔️ Чи є щось, чим хотілося б поділитися наостанок?
Московити не перестали бути проблемою сто років назад, тож в наші нові бентежні 20-ті треба підтримувати українські видавництва, які зараз прицільно бомблять. Читайте, пишіть, замовляйте нове і памʼятайте, що українська культура то є ми.