🔥30 історій про 30-х митців з 3-х країн.

Наша онлайн-виставка вже відкрита повністю: https://art.cdvr.org.ua/ua/

Про те, хто і як потрапляв в поле зору комуністичних спецслужб. На які компроміси йшли. На кого писали доноси. Від кого отримували розгромні рецензії. Хто кого вигороджував на допитах. Хто уникав своїх агентурних обов'язків.

Про те, як Довженко від цих слів, записаних агентом на початку 30-х:

«Я поставив би такий фільм, який змусив би світ здригнутися від жаху. Я показав би сто п’ятдесят мільйонів голодних людей [..] і показав би жменьку ситих тупих маніяків [..], які добряче наївшись в закритих столових, проповідують голодним соціалізм та морочать їм голову маячнею про успіхи будівництва. І показав би населення Києва, яке читає повідомлення про відкриття Дніпровської електростанції при світлі каганців та примусів»

— за кілька років перейшов до панегіриків вождю народів (https://art.cdvr.org.ua/ua/?dovzhenko).

Про внутрішніх рецензентів КҐБ, які впливали на розгляд справи Стуса:

«Бридкішої гидоти, жахливішої зненависті не міг би придумати найвинахідливіший упереджений проти нашої дійсності фантазер!

А.В. Стус жив, вчився, виховувався, працював серед радянських людей. Звідки стільки жовчі, стільки зненависті взялось у цього, з дозволу сказати, "поета"?

Не треба доводити, що книжка В. Стуса шкідлива всім своїм ідейним спрямуванням, всією своєю суттю.

Нормальна, неупереджена людина прочитати її може лише з обридженням, із зневагою до "поета", що так паплюжить свою землю і свій народ».

— з рецензії Арсена Каспрука, науковця Інституту літератури АН УРСР, долученої до матеріалів справи (https://art.cdvr.org.ua/ua/?stus).

Про помилки юності, за які досі доводиться пояснюватись — як у випадку з письменником Міланом Кундерою. У 2008 році чеський історик Адам Граділек опублікував документ, який дає підстави припускати, що за доносом студента Мілана Кундери людину засудили до 22-х років колонії. Після цієї публікації письменник, що уникає публічності та контактів з журналістами, сам вийшов на зв'язок з чеським телебаченням, щоб повідомити, що це неправда. Про складні стосунки Кундери з комуністичною партією та документи, на яких базується припущення про співпрацю, розповідаємо тут: https://art.cdvr.org.ua/ua/?kundera

Про грузинського футуриста, Жанго Гогоберідзе, який товаришував з Довженком та Винниченком (дружбу з останнім в матеріалах справи аж позиціонують як одну з підстав для обвинувачення) і який, як і українські колеги-футуристи, був розстріляний під час Великого терору: https://art.cdvr.org.ua/ua/?ghoghoberidze

І ще про багатьох інших в контексті часу. Ми намагалися не давати оцінок, не засуджувати, уникати чорно-білих історій. Натомість — показувати складність і множину виборів, через які проходили митці.

Не всі з героїв виставки були на іншому боці системи. Дехто сам ініціював співпрацю і будував успішну кар'єру. Хтось тривалий час агітував за партію та ідейно підтримував тодішній політичний режим. Когось це врятувало, багатьох — ні.

Загалом, заходьте гортати: https://art.cdvr.org.ua/ua/