ця робота вже була на каналі, але викладена поспіхом. хочу все ж розповісти, що вона для мене значить.

вона про соціальну тривогу підліткового віку.

квіти дивляться на тебе й ніби намагаються проколоти своїм гострим листям, поки ти лише вчишся підійматися на ще неокріплих крилах.
ти повністю відкритий та оголений своїми почуттями – тебе легко поранити. здається, що весь світ спостерігає, оцінює кожен рух, поки ти просто намагаєшся втриматися в повітрі.