Віталій Дуленко «Сухі кістки»

КСД 2026 етногоррор

Спочатку було важко, бо було багато персонажів, але потім пішло діло в правильному руслі.

Але навіщо було вбивати мого улюбленця? Книга майже 400 сторінок - я ж звісно «проковтнула» її за день, хоча планувалась на тиждень. По відчуттю вона серпнево-вереснева.

Найсмішніше, що я вловила вайби книг «Гамнет» ОʼФаррелл та «Дванадцять обручів» Андруховича й це мене підзабавило. Насправді, в історії відчутно було більше переплетінь та флешбеків із іншими творами.

Персонажі розкриті, хоча про того ж Чорнокнижника хочеться більше дізнатися. «Дея та її прокляття» дуже відстає порівняно з «Сухі кістки». Якщо би мене попрохали назвати книгу однією цитатою, то це було: «Кров і вогонь». Фатальний локальний кінець світу мені дуже сподобався.

Дуже рекомендую до читання