Слово «офір» (або частіше «офіра») є застарілим словом, запозиченим із німецької мови через польську (ofiara), яке походить від латинського offere (приносити в дар).

В українській мові воно має два основних значення:

1. Релігійна жертва — дар божеству; те, що приносять у жертву під час релігійного обряду (наприклад, тварина, плоди або гроші на храм).

1. Людина чи жива істота, яка постраждала — жертва обставин, війни, злочину чи трагедії (у переносному, сучасному значенні).


Різниця між «офіра» та «жертва»
Хоча сьогодні ці слова часто використовують як синоніми, між ними є тонка стилістична різниця:

• «Офіра» частіше асоціюється з добровільним актом, самопожертвою, релігійним підтекстом або благодійним внеском (пожертвуванням).

• «Жертва» є більш універсальним і сучасним словом, яке частіше описує постраждалу сторону (наприклад, жертва аварії, жертва шахраїв).