Міх (або бурдюк) — це традиційна шкіряна ємність, яку з давніх-давен використовували для зберігання та транспортування води, вина, кумису, олії та інших рідин.

Основні особливості бурдюка:
Матеріал: Найчастіше його виготовляли з цільної шкури тварини (кози, вівці, теляти або верблюда). Шкуру знімали «панчохою», щоб мінімізувати кількість швів.

Обробка: Шкіру ретельно очищали від шерсті, дубили та обробляли спеціальними смолами, дьогтем або жиром, щоб вона не пропускала вологу і не псувала смак води.

Переваги: Такий посуд був ідеальним для кочівників, мандрівників та воїнів, оскільки він легкий, не б'ється при падінні, а в міру спорожнення стискається, займаючи менше місця. Крім того, завдяки випаровуванню вологи через мікропори шкіри, вода всередині бурдюка в спеку залишалася прохолодною.