Зокрема, після чотирьох атак Запоріжсталь — двох у серпні та двох у вересні — комбінат, де працюють близько 8,5 тисячі людей, зупинився на невизначений термін. По підприємству росія випустила 17 ракет. Загинули 8 працівників, 31 отримав поранення.
«Зараз ми розбираємо завали й намагаємося спланувати відбудову», — каже операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко.
Але наразі немає жодної впевненості в тому, що Запоріжсталь узагалі коли-небудь відновить роботу.
До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс забезпечував близько 10% ВВП України та третину експорту. У галузі та пов’язаних із нею сферах працювали сотні тисяч людей. Але наслідки відчувають не лише працівники заводів. Зупинка великих підприємств б'є і по місцевих бюджетах, адже металургійні компанії були одними з найбільших платників податків у містах.
За даними GMK Center, до війни металургія забезпечувала 30–70% доходів місцевих бюджетів у містах, де вони працювали.
«Це податки до бюджету громади. Це кошти на зарплати бюджетників, утримання міської інфраструктури, ремонти труб і котелень, дитячі садки, соціальну сферу», — заявив голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул.
Після тривалих російських атак також зупинився «АрселорМіттал Кривий Ріг». Через непрацюючі порти є проблеми з експортом та доставкою потрібної для металургів сировини. Проблеми України поглибили квоти на імпорт сталі, які запровадив Європейський Союз 1 липня. Припинення виробництва сталі в Україні через удари росіян матиме важкі наслідки для оборонних спроможностей України та її відбудови.
«Вони намагаються зупинити українську економіку, щоб Україна не мала змоги заробляти на експорті, сплачувати податки й зарплати», — заявив операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко.
Якщо металургійні підприємства залишатимуться закритими, втратити роботу можуть сотні тисяч людей. Це призведе до хвиль міграції, які відчують далеко за межами України.