👉Про це свідчить дискусія за участю татарстанських волонтерів, які вже кілька років возять допомогу окупаційній армії. Їхні розповіді – це фактично опис того, як війна поступово з’їдає ресурси російського тилу.
💸Якщо на початку вторгнення збори закривалися швидко, то тепер волонтери задовольняють меншу частину запитів з фронту, а вартість навіть мінімальних заявок стартує від мільйона рублів.
▪️Економічна ситуація в країні-агресорі боляче б’є по кишені звичайних громадян та бізнесу. Податковий зашморг та загальне збідніння населення призвели до того, що спонсори й підприємці все частіше відмовляють у допомозі. татарстанські волонтери, які долають понад 2 тисячі кілометрів до фронту, випрошують кошти вже навіть на логістику й паливо. При тому й самі російські солдати скаржаться, що змушені влазити в борги через дорожнечу пального та генераторів, які командування не здатне забезпечити.
🛞Окрім фінансової стіни, тил окупантів паралізований логістичним колапсом. Через загрозу українських безпілотників постачання вантажів перетворилося на смертельну рулетку: більшість фур вже не ризикує їздити трасами на тимчасово окупованих українських територіях, а точки вивантаження переносять подалі від лінії фронту через неможливість безпечно перетнути контрольні пункти. Озвучені бажання татарстанських волонтерів збирати / паяти дрони в тилу самотужки розбиваються через критичний брак грошей та відсутність кваліфікованих кадрів, які готові працювати безоплатно.
📌Ця криза чітко демонструє просту й неминучу істину: війна проти України повністю руйнує російську економіку зсередини, а міф про «невичерпні ресурси» розсипається на очах.
