👉У другій декаді вересня рф відправила лише 347 тис. тонн пшениці проти 1,3 млн тонн за той самий період 2025 року. Через новоросійськ пройшло 72,5 тис. тонн – проти 696 тис. тонн роком раніше.
🔺москва намагається перекинути частину вантажів на Балтику, північні порти та Далекий Схід. Почав приймати зерно термінал «ультрамар» в усть-лузі. У вересні заявки на його доставлення залізницею становили близько 260 тис. тонн. Навіть за максимальної завантаженості цей напрям може пропускати близько 500 тис. тонн на місяць. Південні ж порти рф мають понад 60 млн тонн потужностей на рік. Торік через них проходило майже 90% морського експорту російського зерна.
🔻росія також намагається вивести зерно через мурманськ. «ржд» погодила перше перевезення – 40 тис. тонн зі ставропольського краю. Порт підходить для великих суден і працює цілий рік, але відстань від основних зернових регіонів робить маршрут занадто дорогим. Додаткові витрати оцінюються у 18–25 доларів за тонну (720 тис. – 1 млн дол. США для партії обсягом 40 тис. т.).
🔸На сході рф збільшує відправлення через Китай. Обсяг «Нового сухопутного зернового коридору» зріс із 2,3 млн тонн у 2024 році до 5,8 млн тонн у 2025-му. На 2026 рік очікується близько 9 млн тонн.
Але тут також є жорсткі обмеження: залізнична інфраструктура, потужності терміналів, тарифи, фітосанітарні вимоги, зокрема відсутність фітосанітарного протоколу для російської озимої пшениці та китайські квоти.
📌Швидко створити заміну чорноморській системі росія не може. Для цього потрібні залізниця, елеватори, перевалка, страхування, судна та постійні покупці. На Балтиці й у мурманську таких можливостей явно недостатньо. Китайський напрям теж має власні обмеження. росія може розкидати частину зерна по інших маршрутах. Але зібрати з них нову систему такого самого масштабу не виходить.