Кар-кар, мої воронята… 🐦⬛
Пам’ятаєте, я розповідала вам історію про мого сміливого дядька? Того самого, про якого навіть приїжджали журналісти знімати репортаж з гучним заголовком: «Його влучила "молнія", а він їде молоко збирати…»
Здавалося б, ну все. На цьому історія з «молнією» мала закінчитися. Але, на жаль, ні…
5 серпня о 8-й ранку нам зателефонували із сільської ради та сказали, що дядю везуть до лікарні. У нього знову влучила «молнія»..
Згоріла машина, документи, телефон. Але найстрашніше — постраждав сам дядько. Це його 3 життя в білій сорочці як кажуть. Люди які живуть поруч побігли на допомогу та волонтерка з військовими які їхали поруч, надали йому першу допомогу та відвезли до лікарні.
Зараз дядя лежить у лікарні з опіками 2 ступеня. Йому важко ходити, їсти та просто робити звичайні речі, які ми часто навіть не помічаємо.
А тепер я хочу розповісти вам ще дещо. Ця машина, яка згоріла, була з ним 15 років. Цілих 15 років він їздив на ній, ремонтував її, вкладав у неї гроші бо вона постійно ламалася,нерви й душу. І всі ці роки вона була не просто машиною. Вона допомагала під час повномасштабної війни людям.
Скільки всього дядько нею перевозив — продукти, хліб мішками, ліки, гаджети, розсаду… Бувало, що кролика тримав у себе декілька днів, щоб потім передати людям. Він просто допомагав. Кому міг. Чим міг.
І зараз допомога потрібна вже йому. Тому я дуже прошу вас, мої воронята: якщо маєте можливість — підтримайте мого дядька будь-якою сумою. Навіть 10–20 гривень мають значення. Зараз кошти потрібні на його лікування та на «Чуйку», яка допомагає відслідковувати, що летить. Вона в нього була але згоріла.. тому я хочу її повернути щоб коли він повернеться з лікарні він міг знову їздити і помагати людям.
Можливо, це всього лише кілька гривень для вас. А для нього зараз — це ще один маленький крок до того, щоб оговтатися після всього, що сталося.
Розкажу ще дві історії які відбулися за кілька днів до трагедії та в той день:
1 серпня десь по обіді до нас прилетів Бусько (так ми назвали лелеку), він стояв довго на сіновалі, більше години. Ходив туди люди з відкритим дзьобом та інколи махав крилами щоб на нього звернули увагу. Я коли дивилася на нього то думала що це якийсь знак.. що він зараз оберігає нас бо тоді над нами летіли ракети.. або ж він хотів щось сказати, попередити про щось але не міг..
Про цю трагедію дізналась одна жіночка, переселонка. Вона за день до цього дала дядьку гроші для того, щоб він їй купив якісь колеса.. так ось коли вона йому подзвонила.. дядько почав плакати та вибачатися що не зміг виконати її прохання і що поверне їй гроші.. на що ця жінка відповіла що нічого повертати не потрібно, нехай будуть тобі бо тобі зараз вони потрібні.. головне щоб він вижив.
Щай це буде ще одним нагадуванням про людяність, про те що варто цінувати і берегти тих хто з нами та пам'ятати тих хто вже не знами. А ще допомагати один одному та донатити/допомагати нашім військовим які зараз захищають нас і нашу землю.
Дякую кожному, хто не пройде повз. 🤩
🌟Конвертик на допомогу.🌟
https://www.privat24.ua/send/4n7v05168752166916372
Буду дуже вдячна за будь-яку допомогу та за поширення. 🤩