Річниця Голодомору: злочин, який досі відлунює в сьогоденні
Голодомор 1932–1933 років — це не просто епізод української історії, а навмисний акт геноциду, здійснений радянським режимом. Це була не стихія та не випадковість, а холодно спланована операція кремля, спрямована на те, щоб придушити український спротив, зламати селянство й знищити національну ідентичність. У ті роки українців позбавили не тільки їжі — їх позбавили права на життя.
Радянська влада системно вимітала зерно з українських сіл, забираючи навіть те, що призначалося для посіву. Людей оточували загонами НКВС, блокуючи будь-які спроби врятуватися або знайти харчі поза селом. Цілі райони опинялися на так званих “чорних дошках”, де діяла фактична блокада: забороняли торгівлю, виїзд, доступ до будь-якої допомоги. Навіть жменю колосків можна було отримати ціну людського життя — за це відправляли до в’язниць або розстрілювали.
Мільйони загиблих — це наслідок не природного голоду, а політичного рішення. Кремль прагнув зламати український дух, який не вписувався у радянську модель покори. Це був терор, замаскований під “хлібозаготівлі”, терор, що мав стерти Україну як суб’єкт.
Сьогодні паралелі надто очевидні. Тоді українців убивали голодом, сьогодні росія робить це ракетами, обстрілами міст, депортаціями, катуваннями, спробами знищити нашу культуру й державність. Змінилися методи, але не імперська логіка: підкорити або знищити.
Свічка пам’яті — не лише данина мільйонам заморених. Це символ нашої незламності. І поки ця свічка горить, Україну неможливо буде зламати ні голодом, ні війною, ні імперською брехнею.
FIRST LINE Instagram l
Facebook l
TiktokThreads l
Анкета l
Підтримати підрозділ