Минув рік.

Рік тому ми втратили нашого побратима. Воїна. Сапера. Лідера. Друга.

Данило Кандиба на псевдо «Грач» був одним із тих людей, на яких можна було покластися без жодних сумнівів. Він завжди йшов туди, де було найважче, не шукав легких шляхів і віддавав себе службі повністю.

За його плечима були десятки бойових виходів і складних операцій. За ним залишилися не лише виконані завдання, а й приклад того, яким має бути воїн і побратим.

Час не стирає пам’ять. Він лише вчить жити з втратою.

Ми пам’ятаємо Грача не лише сьогодні. Він залишається частиною First Line у наших спогадах, рішеннях, принципах і щоденній роботі. Його ім’я знають ті, хто служив поруч із ним, і ті, хто прийшов до підрозділу вже після.

Доки ми пам’ятаємо своїх полеглих, вони залишаються в строю разом із нами.

Світла пам’ять нашому побратиму.

Грач. Назавжди у строю.