Перший окремий медичний батальйон

Поширеність турнікет-індукованої ішемії кінцівок у жодному з воєнних конфліктів не була такою високою, як під час російсько-української війни. За таких умов, фасціотомія стає рутинним втручанням на Role 2, а оцінка життєздатності мʼязів – клінічним питанням, яке передові хірургічні команди вирішують щодня. Серед наявних методів оцінки життєздатності мʼязів немає такого, який би поєднував достовірність і придатність для застосування біля операційного столу, тож фактичним «стандартом» залишається час ішемії

Про часові пороги застосування турнікета дві та шість годин чув кожен, хто проходив підготовку з тактичної медицини. Проте ця градація не є результатом досліджень бойової травми: її успадковано з планової ортопедичної хірургії, де турнікет накладають для знекровлення операційного поля. Ми зʼясували, на чому ґрунтуються часові пороги у настановах TCCC та знайшли сучасні дослідження які називають інші часові рамки.


У новій публікації рубрики 1med.journal розповідаємо:
— чому жоден із наявних методів оцінки життєздатності мʼязів не валідований для турнікет-синдрому;
— як часто макроскопічна оцінка хірурга розходиться з гістологією за даними досліджень;
— звідки у настановах ТССС взялися умовно безпечні 2 години та що стоїть за порогом у 6 годин;
— як ми застосовуємо контрольовану електростимуляцію мʼязів під час фасціотомії на Role 2.

Посилання на статтю - https://telegra.ph/Turn%D1%96ket-sindrom-oc%D1%96nka-zhittyezdatnost%D1%96-m%CA%BCyaz%D1%96v-ta-gradac%D1%96ya-chasu-%D1%96shem%D1%96i-10-02

Посилання на всі матеріали серії - https://telegra.ph/Medicina-v-umovah-velikoi-v%D1%96jni-08-24

Універсального засобу для евакуації пораненого не існує.

Те, що буде зручним і ефективним в одних умовах, в інших може виявитися просто непридатним. Вага, габарити, тактичні умови, кількість людей, рельєф, відстань і стан пораненого — усе це впливає на вибір.

У цій каруселі зібрали кілька основних варіантів: евакуаційні стропи, складні каркасні ноші, ноші-волокуші, безкаркасні м’які ноші та імпровізовані рішення.

Коротко показали, у чому їхні переваги, обмеження та коли кожен із варіантів може бути доречним.

Гортайте 👉 і зберігайте — може знадобитися.

«Кіл-зона» змінила не лише тактику ведення бою та евакуації, а й умови надання допомоги на полі бою. Коли евакуація з передових позицій триває доби, а подекуди тижні, збереження життя пораненого залежить від того, що вміє він сам і його побратими.

На Role 2 ми щодня бачимо результат догоспітальної допомоги, проте сам процес її надання потребує поглибленого вивчення. Тому ми розпочали серію інтерв'ю з пораненими та з тими, хто відповідає за медичне забезпечення підрозділів: від планування та підготовки до проведення евакуації. Метою було побачити допомогу на полі бою очима тих, хто її отримував і надавав.

У новій публікації рубрики 1med.journal розповідаємо:
— що є основним засобом ураження на сучасному полі бою;
— хто і як надає допомогу пораненим до евакуації;
— що бійці та інструктори кажуть про підготовку з тактичної медицини;
— які рішення вже зараз допомагають пораненим під час пролонгованої евакуації.

Цей та інші матеріали серії «Медицина в умовах великої війни» шукайте за посиланнями:

Посилання на статтю - https://telegra.ph/Ochima-poranenogo-YAk-viglyadaye-dopomoga-na-pol%D1%96-boyu-p%D1%96d-chas-povnomasshtabnoi-v%D1%96jni-09-29

Посилання на всі матеріали серії - https://telegra.ph/Medicina-v-umovah-velikoi-v%D1%96jni-08-24

Розвиток воєнних технологій під час повномасштабної війни змінив парадигму бойових дій. Широке використання БпЛА призвело до утворення «кіл-зони» — смуги ураження, де евакуація стала надзвичайно складною, а подекуди неможливою. Шукаючи альтернативу традиційним евакуаційним засобам, ми створили «Мауль» — НРК на базі квадроцикла, обладнаний броньованою капсулою для евакуації пораненого. Вже рік ми евакуюємо поранених «Маулем» та щоденно аналізуємо досвід місій — від причин неуспішних місій до профілю поранених, яких він вивозить.

У новій публікації рубрики 1med.journal розповідаємо:
— чому евакуація на НРК не вписується в усталений поділ тактичної евакуації;
— скільки місій «Мауля» закінчуються успіхом і що стоїть за рештою;
— якими принципами проведення місій з евакуації на НРК ми керуємось;
— який вигляд має типовий поранений, якого вивозить «Мауль».

Цей та інші матеріали серії «Медицина в умовах великої війни» шукайте за посиланням - https://telegra.ph/V%D1%96d-CASEVAC-do-UGEVAC-Dosv%D1%96d-evakuac%D1%96i-na-NRK-09-26

На цих фото — те, з чого щодня складається робота медиків Першого медичного.

Прийняти пораненого. Швидко оцінити його стан. Зробити все необхідне тут і зараз. Стабілізувати, прооперувати, підготувати до наступного етапу лікування.

На ПХГ і ПХВ кожен фахівець має свою роботу, але результат завжди спільний — військовослужбовець має отримати необхідну допомогу вчасно.

Саме так виглядає один із найважливіших етапів шляху пораненого — робота наших медиків між евакуацією з фронту та подальшим лікуванням. 💚