Ранковий прильот був в 200 метрах від нас. Щойно звідти. Всередині дрона, як і завжди, була шрапнель, щоб побільше вбити. Купа понівечених автівок , вікон немає ніде. Де б не влучили , болить однаково. Але коли ти проходиш той будинок щодня, емоції все одно інші. Працює ДСНС, усюди пункти обігріву та психологічної допомоги. Але щоб зараз не робили, 14-річного хлопця вже не повернути. Іду і плачу , бо це всього одне місто і один будинок. Маленький відсоток з того, що відбувається щодня.

Помста і смерть кожному руському.