• Олександре, востаннє ти виходив на поле в першому турі проти «Епіцентру». Пам’ятаєш той період? Як усе починалося?
• Пам’ятаю досить добре. Ми готувалися до початку сезону, хотіли добре його розпочати, були налаштовані працювати та рухатися вперед. Але приблизно за два тижні до матчу я підвернув праву ногу. Спочатку не надав цьому великого значення, адже у футболі подібні ситуації трапляються досить часто. Продовжив тренуватися, не думаючи, що це може призвести до серйозних наслідків.
Рівно за тиждень я підвернув те саме місце вдруге. Але навіть тоді не думав, що все настільки серйозно. Як це часто буває у футболі, замотав гомілкостоп і продовжив тренуватися. Хотілося готуватися до сезону разом із командою, тому я не надто переймався цим ушкодженням.
• Як зараз проходить твоє відновлення? На якому етапі перебуваєш?
• Наразі все проходить за планом. За декілька тижнів маю пройти повторне МРТ, яке допоможе оцінити ситуацію та зрозуміти, як рухатися далі. Зараз головне - дотримуватися рекомендацій і не поспішати з висновками.
• Наскільки сильно відчуваєш підтримку партнерів по команді? Чи підтримуєте зв’язок у цей період?
• Так, є хлопці, які пишуть, цікавляться, запитують, як справи та як проходить відновлення. Це приємно, адже розумієш, що про тебе пам’ятають і ти залишаєшся частиною команди, навіть коли тимчасово не можеш виходити на поле.
• Чого найбільше не вистачає під час паузи - роботи з м’ячем, командних вправ, атмосфери роздягальні чи безпосередньо матчів?
• Найбільше не вистачає командної атмосфери, а вона включає все перелічене. Це і тренування, і робота з м’ячем, і спілкування з хлопцями, і підготовка до матчів. Коли постійно перебуваєш усередині цього процесу, сприймаєш його як щось звичне. А коли на певний час випадаєш, починаєш більше цінувати такі моменти.
Повне інтерв’ю читайте на нашому сайті! 💻