КНИГИ, КАВА І КОТИ

І котика вам у стрічку 😁

ОНОВЛЕНО

— Вау! Круто! Це я боюся привидів? Та я прочитала всі книги Стівена Кінга, які тільки переклали українською! Обожнюю таку містику! Звичайно, я згодна!

За стіною раптом скрипнув стілець. Хтось (зрозуміло хто!) явно прислуха́вся до моєї розмови. «Ну і хай чує! — мстиво подумала я. — Хай знає, що я не збираюся сидіти тут і сохнути після його дурних витівок. Піду геть на весь вечір!»…

— О, чудово! — засміялася Катерина. — Значить так, зустрічаємося о восьмій біля головних воріт парку, там недалеко від кладовища. І ще одне, поки я не забула, в організаторів є обов'язкова умова. Оскільки це так звана імерсивна екскурсія, тобто з повним зануренням, то всім учасникам видадуть довгі чорні плащі з каптурами і чорні маски, які закриватимуть верхню половину обличчя. Типу ми — таємне товариство. Це я тобі розказую, щоб ти не дивувалася.

— Ого! Чорні плащі і маски? Клас! Звучить як у якомусь готичному романі! — мій настрій ще більше покращився, бо я любила все таємниче і загадкове. — Домовилися, буду о восьмій біля головних воріт парку!

👇👇👇
https://booknet.ua/book/pomilka-404-kohannya-b458779

Це про гімн 😁

«Оце ти влипла, Досько! — думала я стурбовано і перелякано. — Короля та всю компанію захопили в полон якісь дикі бандити, а барон Зюммік та його гвардійці нічого не змогли зробити із нападниками. І нащо я йому ту шифровану записку передавала із такими труднощами? Адже знав, що за нами йдуть якісь змовники! Я ж йому чітко написала, щоб тримали пістолі напоготові! А вони геть розслабилися після того підземелля. І що ж ми тепер маємо? А маємо ми те, що я сиджу на цьому дереві, як перелякана курка! Барадулячі яйця, що ж мені тепер робити одній проти цілої банди? Як їх врятувати? Я ж не армія, я всього лише скромна репетиторка і… е-е-е… шпигунка-початківець... Але ж якщо я їх не врятую, то хто?! Королівство залишиться без короля! Або ще гірше, трон займе якийсь самозванець, який у змові з цими розбійниками і все це підлаштував!»…

Але раптом мої панічні і хаотичні роздуми перервали гучні звуки, бо в нічному лісі зненацька пролунало:

— Карр! Карр! Карр! Карр! Карр!

Я почула п'ять знайомих каркань!

Серце радісно застрибала у моїх грудях, і я навіть посміхатися почала, хоча в такій ситуації, в якій опинились і я, і королівський ескорт, залишалося тільки сісти і плакати. Ага! Я аж зойкнула від радості. Це ж Солвін! Так! Це був умовний сигнал Солвіна! Мій вірний напарник, який ішов за нами по п'ятах увесь цей час, подає мені сигнал! Ура! Тепер я не одна! Разом із Солвіном ми точно щось придумаємо і визволимо короля Солопія з полону та покажемо цим лісовим розбійникам, де раки зимують!

👇👇👇
https://booknet.ua/book/diframbelka-b458040

😍 🙂🙂🙂🙂🙂🙂🙂😍

— Еліаро! Негайно відчиняй та спускайся у вітальню! Всі чекають лише на тебе! — у двері моїх апартаментів щосили тарабанив батько-король.

— Я ще не готова! — вкотре відповіла й навіть ногою тупнула, демонструючи незгоду з його рішеннями.

— Еліаро, дитино! Ну, впусти хоча б матір! Вона допоможе з вбранням до вечері.

— Ні! Я сама впораюся! — відрізала я.

— Ось-ось приїдуть свати та твій наречений. Потрібно їх зустріти як цього вимагає етикет палацу. Ми не можемо порушувати багатовікову традицію! Ми з Софією та батьками Крістіана давно все узгодили. Сьогодні ви нарешті познайомитеся та ми оголосимо ваші заручини, — тон батька трохи змягчився.

— До біса такі традиції! — продовжувала гніватися я. — Дуже зручно все вирішити, не спитавши мене, чи не так? — на підлогу полетіла кришталева ваза з мого столу. Мене про ці кляті заручини повідомили лише тиждень тому. На що вони взагалі розраховували?

— Вперта! Я ж про тебе, дурну, дбаю! Одруження врятує тебе від участі у щорічному відборі для данини дракону… — тихим голосом додав король. Це все я вже чула раніше.

— Краще б ви домовлятися навчилися з сусідами! — буркнула у відповідь та глибоко зітхнула.

Тягнула час як могла, поки Мері, моя служниця, вдягала мою сукню для цього феєричного вечора-знайомства. У мене все майже готово для втечі, яку ми з Мері планували вже кілька днів. З того самого моменту, як я дізналася про плани батька видати мене заміж.


🩷 Читати на Букнет:
https://booknet.ua/book/yak-pozbutisya-princesi-b460286

Аааааа! А я завжди казала, що магія існує! Просто спочатку ми не знали, як нею користуватися 😁 але поступово люди вчаться 😁
Далі телепорти, подорожі в часі і вічне життя 😁😁😁
Як у фентезі і фантастиці 😁

* Хто не знає, то це процесор, який знаходиться всередині кожного комп'ютера, планшета чи телефона і за допомогою якого працюють всі програми і штучний інтелект. Простий звичайний предмет, але люди його задіяли і тепер той пісок думає 😁
Магія! І вона навколо нас 😁

Затишна осіння новинка, про непростий вибір між обов'язком і закоханістю🧚‍♀️

— Це нечесно! — обурилась вона і навіть кулаками по столу гепнула. — Не міг він з'явитись у моєму житті трохи пізніше?

— Доню, — втомлено потер перенісся її любий батько. — Лорд Сольвейр і так дав тобі два роки свободи, а міг же зажадати негайного шлюбу. І навіть так він дозволяє тобі довчитись в академії, просто вирішив, що настав час все оформити офіційно й ми підписали шлюбний договір.

— Сольвейр? Той самий Сольвейр? З Ауреліна?

— Лорд Ардан Сольвейр, — з притиском уточнила мати, наче саме від її тону чоловік мав стати більш привабливим. — Шанований чоловік, донечко. І хоч йому вже сорок сім, та для магічно обдарованих це невелика різниця у віці.

— Тобто ви мені брехали весь цей час? — мало не на ультразвук перейшла дівчина. — Ви підтримували мої прагнення вчитись і працювати після академії, хоча знали, що заміжжя мене чекає одразу після випуску?

Читайте 👉 Мій крилатий ректор

Вітаю, мої любі!
Щойно Букнет відкрив передплату на книгу "Приборкувач"! Новий розділ вже на сайті!❤️
https://booknet.ua/book/priborkuvach-b458620

📖Єдина знижка у передплаті у Лії Тан. Не пропустіть!📚

✨✨✨
— Як тобі такі новини, Еммо? — зацікавлено питаю я, спираючись руками на край масивного столу й просвердлюючи її поглядом. — Мережа вибухнула. Телебачення, преса, телеграм-канали — усі говорять лише про нас. Твій вихід учора був ефективним. Занадто ефективним. Усі вважають тебе моєю нареченою насправді. Схоже, навіть сумніву не мають, що між нами щось не так. І мені не хочеться, щоб вони думали по-іншому. І тепер у нас немає шляху назад. Ми мусимо бути разом. На публіці, у бізнесі, у цьому будинку. Це більше не гра, яку можна поставити на паузу, коли тобі заманеться.
Емма різко повертається до мене. У її темно-зелених очах спалахує справжній бунт. Вона робить крок у мій бік, гнівно примружившись і склавши руки на грудях:
— Ти сам кажеш — це «на публіці»! — випалює вона, а її голос дрижить від затиснутих усередині емоцій. — Ти сам створив цю ілюзію, Град! Ти сам оголосив мене нареченою перед цими людьми! Окей, я... я погодилася зіграти в цю виставу, бо в мене просто немає іншого виходу через ситуацію, що склалася. Я буду усміхатися камерам, я буду ходити з тобою на ваші бісові прийоми! Але за зачиненими дверима цього будинку — усе буде по-іншому!

📚📚📚https://booknet.ua/book/fatalnii-poclunok-mlyardera-b458517

Так, починається біда у Києві з мостами. Це серйозно. Дуже серйозно.
Але...
Нє, ну наших людей нічим не злякаєш! І ви знаєте, я навіть вірю, що незабаром через Дніпро налагодиться поромний і човновий зв'язок 😁

І гарнюніх котиків вам у стрічку 😁