у русні знову неспокійно.
дивно, як швидко «бальшая страна» стає дуже маленькою, коли проблеми приходять не за кордон, а прямо додому.
і знаєте що?
мені навіть не хочеться співчувати (ЯК І ВСІМ Я ДУМАЮ ЦЕ Ж КРУТО).
після всього, що вони роками називали «нормою», це виглядає майже символічно.
карма не кричить.
не погрожує.
просто одного дня приходить за адресою.
і, схоже, адресу вона знає.
русня уїбани
слава україні