…the only way to understand the world as something other than a tale of loss is to see it as a tale of change.
North Woods — дуже цікава за формою та змістом книга, про яку достатньо важко говорити без спойлерів. Це роман з оповідань, які повʼязані між собою місцем та відбуваються хронологічно, з кінця XVII століття та до наших днів (і, можливо, навіть трохи зазирають у майбутнє).
😉 Кожна оповідка розповідатиме про інших персонажів та буде написана у своєму стилі. Є тут місце віршам (чи скоріше навіть пісням), щоденниковим записам, листам, тру крайму, картинам та фотографіям. Деякі оповідання взагалі відкидають людську оптику, бо розповідають нам про пуму чи пару
😉 Проте, попри певну експериментальність, цей роман читається легко і приємно, він атмосферний та достатньо лагідний до свого читача. Це, власне, одна з тих рис, що вирізняє його з-поміж інших подібних книг, які відверто заграють з формою.
😉 Як на мене, головний герой у North Woods — це місце. Ті самі північні лісі у Массачусетсі та будинок, який впродовж оповіді населятимуть різні персонажі. І описи природи тут абсолютно неймовірні: дуже атмосферні, красиві, заспокійливі. Деніел Мейсон зізнавався, що писав події, що відбуваються у певні пори року, відповідно до реальної пори року, в якій він сам перебував. І ця увага до природи дуже помітна. Тут є місце і літній буйній рослинності, і осіннім фарбам та збору врожаю яблук, і зимовому спокою та тиші.
😉 Наскрізною ж темою роману для мене є зміни, плинність, вічна боротьба минущості проти вічності. А також — взаємоповʼязаність усіх маленьких детальок нашого світу. Це книга, де ефект метелика був показаний, як на мене, найтонше та найглибше. І випадкове яблуко у кишені тут перетворюється на розкішний яблуневий сад.
😉 Оповідь в принципі не просто так починається з пари переселенців-пуритан. Бо зміни в цьому краї, глобальні і незворотні, також почались із приходом колоністів. А далі ми потрохи побачимо війни з корінним населенням, рабство, історію екологічних змін, привезення чужорідних для цієї землі культур, зміни, втрати.
Дуже красива, але разом із тим достатньо сумна книга, яка нагадує нам, що все минає, і це мине також. Проте — ніколи не безслідно.
#відгук@evil_readers