я знаю, ви не чекали, але тут підсумок вересня (ше й вчасно, сама в шоках)

вісім книг, де одна намагалась мене зарізати насмерть аби я ніколи не продовжила жити це життя

аберкромбі старався з усіх сил аби я продовжила своє читацьке життя і в нього це вийшло

коротко про книги:

«Першому гравцеві приготуватись» — низький уклін за те, що років так вісім тому я тебе читала, але перечитування можна було пропустити.

«Другому гравцеві приготуватись» — а тебе взагалі не повинно було існувати;

«Звичайна» та «Інакша» — ну така вже файна дилогія, вона потрапила у правильний час та настрій, Саюліс ну краш;

«книга-про-яку-не-можна-говорити» — ви все знаєте, мо хтось хоче книгу із моїми емоціями в книзі?
#evans_авантюра

«Чорти» — колись аберкромбі навчиться писати кінцівки, але це не на цей раз.

«Я, яка ніколи не знала чоловіків» — мене рідко кидає в рефлексію після книг, але ця мене просто туди заштовхала;

«Бункер» — Я Ж КАЗАЛА, ЩО КНИГИ КРАЩЕ ЗА ЕКРАНІЗАЦІЮ.

зустрінемось з таким же постом у жовтні, а ви хваліться вашими успіхами 🙂