Наважився перечитати перші розділи «Орчихи». Гадав, згадаю, як то було на початку. «Та й читати там не так багато», — заспокоював я себе.

Господи… 💀

Знаєте, я навіть здивувався тому, наскільки інакше сприймаю власний твір тепер.

Вступ виявився максимально хтивим, але водночас доволі динамічним. Події розгортаються швидко, читача одразу занурюють у події і знайомлять із персонажами. А от далі…

Перший розділ тепер здається мені майже філлером (але знайомлять із орчихами, які будуть важливі потім). Другий і третій мають досить дивні переходи між подіями. А коли дійшов до опису села, то взагалі схопився за голову, бо виявилося, що в п’ятому розділі я вже описував його інакше. 🤦‍♂️

І це я ще навіть не дійшов до пізніших розділів!

Але найбільше мене здивувало інше.

Я добре пам’ятаю, що спочатку «Орчиха» задумувалася як доволі легке, хтиве ісекай-фентезі з гумором та сексуальними пригодами. Проте вже в перших розділах почали з’являтися речі, яким тоді я, здається, не надавав особливого значення: родина Еш’ри, її стосунки з Локою, політика орочих кланів, Рожаниця тощо.

Із часом саме ці речі почали дедалі більше захоплювати мою увагу. Історія поступово ставала серйознішою, складнішою, місцями навіть похмурішою. А початковий задум про хтиві пригоди орчихи нікуди не зник, просто тепер мусить уживатися з усім іншим. 😅

Тепер сиджу й думаю, наскільки ж сильно змінилося моє уявлення про власний твір відтоді, як я почав його писати. І скільки всього доведеться узгодити, коли нарешті візьмуся за повноцінну редактуру.

Але мені цікаво почути й вас.

Якою вам запам’яталася «Орчиха» на початку? Чи помітили ви, як змінювалися її атмосфера, сюжет і сама Еш’ра? І чи подобається вам напрямок, у якому рухається історія?

Буду вдячний за щирі відповіді🫶.