Ну, почнемо з того, що атака поршневими безпілотниками на 85% з БНР, а не з півдня. З ТОТ Херсонщини заходить лише невелика частина барахла.

Але ми зараз не про це.

Пояснюємо ЧОМУ, на нашу думку, обмеження швидкості терміналів посприяло масованому запуску поршневих / бензинових нереактивних БПЛА ворога.

Обмеження Starlink дають «перевагу» ворожим нереактивним «Гераням»:

1.Коли використання супутникового зв'язку та локальних мереж блокується або обмежується, функція корегування в реальному часі втрачається. В таких умовах ворог змушений повертатися до масованого запуску за заздалегідь запрограмованими координатами (автономні автономні польотні завдання за супутниковою навігацією CRPA/GPS/ГЛОНАСС).

2. Коли немає можливості оперативно корегувати політ дрона або вести його на конкретну рухому/оперативну ціль через канал зв'язку, ефективність поодиноких точкових ударів знижується.

Щоб гарантовано пробити протиповітряну оборону та компенсувати відсутність гнучкості керування, застосовується тактика масованого рою: випускається велика кількість нереактивних «Гераней», які перевантажують системи ППО, виснажують бк та «прощупують» коридори.

3. Поршневі (нереактивні) «Герань-2» мають високу дальність та дешеву собівартість. Без супутникового зв'язку онлайн вони ідеально підходять для атак на великі стаціонарні об'єкти (інфраструктуру, склади, енергетику), де не потрібне ручне донаведення — достатньо польотного завдання по координатах

Окрім того !
Українські FPV-перехоплювачі та спеціалізовані крила-мисливці активно використовують супутниковий зв’язок для перехоплення повітряних цілей у повітрі.

Щоб наздогнати та знищити «Герань-2», перехоплювач повинен рухатися зі швидкістю 180–220+ км/год.

Обмеження швидкості роботи терміналів або їх відключення під час швидкого руху призводять до обриву відеопотоку та телеметрії саме у момент донаведення. Без зв’язку ефективність знищення БпЛА у повітрі критично падає.

Саме тому, НА НАШУ ДУМКУ, обмеження Starlink посприяли масованому запуску ворожих «Гераней - 2», бо вони автономні й діють по стаціонарних координатах.

Натомість ці ж обмеження безпосередньо ускладнили роботу українських засобів повітряного перехоплення, створюючи для ворога додаткове «вікно можливостей» під час масованих атак.

Сподіваємось, ми достатньо детально пояснили тим, кого так зачепив наш попередній пост.