Дуже цікавими для мене (хоча я не здивований) є нові дослідження групи «Рейтинг», з яких випливає, що 21% українців вважають, що Польща є ворожою по відношенню до України.

У Польщі подібне дослідження проводили навесні цього року, і тоді 31% поляків назвали Україну ворожою державою.

Але звертаю увагу, що в цих двох опитуваннях запитання ставилися дещо по-різному, тому їхні результати не можна порівнювати безпосередньо.

Втім, тут не про точні цифри справа.

Отож, що це говорить нам про польсько-українські відносини?

По-перше, поляки й українці - дуже реактивні суспільства, які швидко змінюють своє ставлення і люблять дивитися на світ у чорно-білих категоріях: або зрада, або перемога; або з нами, або проти нас. Нашим суспільствам загалом чужий компроміс, і ми ображаємося, коли його доводиться досягати. Саме тому еволюція польсько-українських відносин у бік більшого прагматизму завдає нам стільки болю.

По-друге, у польсько-українських відносинах маємо очевидну проблему з комунікацією, а отже - з розумінням намірів сусіда. Закулісні канали комунікації працюють лише ситуативно, у кризових ситуаціях, коли вже пізно. Офіційні та напівофіційні - лише час від часу, переважно в церемоніальному форматі. Суспільні контакти живуть у власній варшавсько-київській бульбашці. Українській стороні легше доносити свій меседж у Польщі, але вона менше в цьому зацікавлена. Польська сторона більше зацікавлена в тому, щоб доносити свій меседж в Україні, але через воєнну ситуацію (тобто своєрідну медійну самоцензуру) робити це складніше.

По-третє - і це найважливіше - обом сторонам, незалежно від того, хто буде при владі у Варшаві чи Києві, доведеться проводити політику щодо сусіда в умовах існування у власній країні гучної фракції: відповідно антиукраїнської в Польщі та антипольської в Україні. Її вже не можна буде просто ігнорувати, і кожному уряду доведеться принаймні захищатися від її атак. Це зміна структурного характеру, яку обидві сторони, принаймні спочатку, будуть намагатися витіснити зі свідомості, тому що вона додає ще одну змінну до й без того складних двосторонніх відносин.

Польсько-українські відносини зараз переживають системну еволюцію, яку більшість по обидва боки кордону поки що не хоче прийняти.

Це може і повинно бути зміною на краще - але старими методами ми цього не досягнемо.