Артем Гончаренко, рятувальник з Краматорська
До Служби порятунку Артем прийшов у 22 роки за порадою дядька, який працював пожежником. У перші роки служби він не лише набував професійного досвіду, а й активно займався фізичною підготовкою: брав участь у змаганнях «Краща ланка ГДЗС», виборював для своєї частини призові місця та щодня гартував витривалість.
▫️ Усе змінилося 24 лютого 2022 року. Того дня Артем був на пульті диспетчера, куди без зупину надходили сотні дзвінків від охоплених панікою людей. Згодом до щоденної служби додалися найважчі виклики – розбір завалів після влучань авіабомб і безпілотників.
«У Ясногірці після влучання двох КАБів діставати людей із-під завалів довелося із залученням інженерної техніки. А в Лазурному, після удару «Шахеда», наш фельдшер до останнього намагався реанімувати 10-річну дитину... Такі моменти закарбовуються на все життя. До важкої фізичної праці можна звикнути, але бачити загибель людей – найважче», – ділиться вогнеборець.
Сьогодні триматися Артему допомагають побратими по службі, захоплення бджільництвом і віра в майбутнє. Його дружина та донька вже четвертий рік живуть в Італії, тож головна мрія рятувальника – перемога, мирне небо та можливість нарешті обійняти рідних:
«Хочеться, аби люди й діти не страждали, а родина знову була поруч. І найголовніше — здоров’я для всіх».
🆘 Сайт • Fb • X • IG • YT • TT