У таку спеку, яка тримається останніми днями, не хочеться робити абсолютно нічого🥵

Тому сиджу під кондиціонером і вʼяжу жилетку, на яку купила два (а може й три😅) роки назад пряжу.

І згадалося, як головна героїня дорами Щоденник мого визволення (у перекладі якого я теж приймала участь) сказала, що треба запамʼятати цю спеку, а в холодну зимову днину відкоркувати цей спогад і грітися ним 🌨️🌤️

Так от…
Пʼємо водичку, мазюкаємося спфом і відкладаємо спогад про літо 🌿