Разом із керівником ДніпроОВА Олександром Ганжею та іншими почесними гостями віддали шану памʼяті полеглим оборонцям Державної спеціальної служби транспорту.

Звісно, ані слова, ані відзнаки не здатні втамувати біль. Але свою повагу можна доводити справами.

Тому Дніпро залишається логістичним та гуманітарним хабом, що має сильні стосунки з усіма Силами оборони.

Але з ДССТ вони завжди були особливими. Ще до великої війни — коли хлопці зводили свої житлові будинки, а місто допомагало з благоустроєм.

Я мрію, що після української перемоги ми знову повернемося до такої мирної співпраці.

А поки ж Місто надає іншу необхідну підтримку. І, крім усього, ДССТ це фактично єдиний рід військ, якому Дніпро допомагає з придбанням обладнання для навчання курсантів.

Але я не хочу на цьому зупинятися.

Скажу лише одне: шановні родини загиблих, вибачте, що ми не вберегли ваших рідних.