У Дніпрі сьогодні гості, наші друзі — секретарка міськради Запоріжжя та в.о. його мера Регіна Харченко.

Перше її враження — війна не поставила тут життя на паузу. Це дійсно так. Скільки б вибухів у нас не лунало.

Тож попри постійні тривоги, все ж трохи поспілкувалися у міськраді. А далі вирушили містом.

У наші медзаклади, які вибудували безперервний лікувальний процес. Та у двори, де багатоповерхівки утеплюють не лише за принципом чималої кількості мешканців, а й відновлюючи їх після одного з «прильотів» декілька років тому.

Бо дійсно попри всі виклики війни людям треба відчувати, що влада на місцях і робить все задля їхнього комфорту.

Тож маю надію, що у 2027 році наші депутати та уряд прийдуть до тями і не пограбують місцеве самоврядування остаточно. Бо лише тоді у нас залишаться вільні кошти, аби не тільки допомагати Силам оборони, а й давати раду проблемам містян.