Серед цілковитого божевілля нашої буденності ми завжди захоплюємося тими, чия воля сильніша за обставини.

Хто попри все послідовно робить свою й без того нелегку справу на благо інших.

Як ви, наші шановні освітяни.
…

Ніхто краще за вас не скаже, яких титанічних зусиль це щоразу коштує.

Але скільки б ресурсів Місто не вкладало у розвиток освітнього простору, найцінніше, що в ньому є, це — ви.

Молоді педагоги і ті, хто вже присвятив роботі в освіті десятиліття свого життя.

Хто викладає у профтеху, і хто піклується про геть маленьких дошкільнят.

Хто прищеплює дітям любов до спорту й мистецтва.

Ті, хто робить їхні шкільні роки світлими та радісними — незважаючи на цю кляту війну.

Усі, хто вміє бути не лише вчителем. А й другом, наставником, прикладом.

Ви — опора Дніпра. Люди святої праці, які дбають про найважливіше, що є у Міста.

Тож ще раз дякую всім вам.
…

І принагідно нагадую — і я, і профільний департамент мерії завжди до ваших послуг.

Бережіть себе, любі.
І міцних вам нервів.