Якщо не хочеться малювати через брак зручного робочого місця, відсутності нормального освітлення чи відсутності натхнення, то особисто для мене це не виправдання. Якщо це важкий емоційний стан чи елементарний брак часу — зрозумію, звісно. Сам такий.

Не маю наміру хизуватися. Чесно кажучи, дико нервую, коли малюю за відсутності натхнення. Боюся, що вийде лажа. Що-бляха-разу. Як би мене не нахвалювали. Це завжди стрес: з кожним штрихом/мазком обмежувати простір варіантів, але якщо я нічого не робитиму, я загнуся.

Висновки робіть самі, але якщо я бодай трохи заохочу вас до самовираження попри артблок, це дасть мені розуміння, що моє життя не даремне. Всім добра!