Була і буде Україна.

Богатий ти чи бідний — неважливо,
Смерть хабарів ніколи не бере.
І знаю, що за злочини і вбивства
Колись русня отримає своє.

Пускай не зараз, через час немалий,
Настигне кара Божа цих тварин,
А головна скотина-півторашка
Одного разу осідлає тин.

Та поки він у бункері, щуряка,
Гризе життя на вівтарі війни,
Йому іще не розірвало сраку,
Вірнішому служаці сатани.

І неважливо, скільки в нього грошей,
В труні ще не заведено кишень.
Жива падлюка, хоч душею мертвий,
І в нього оболонка є лишень.

Настане час — і поведуть на страту,
Якщо раніше кулю не піймає.
Не проживе він півтораста років,
Він мріє, та майбутнього не знає

І напис є у книжці біля раю:
«Смерть хабарів ніколи не хапала».
Тому хуйло помре — і це вже точно,
На жаль, що тільки то для нього мало.

Він сотворив за роки царювання
З країни пекло і чортів з народу,
Які забули, те що значить правда,
Забули світло і святу свободу.

Поперли ці потвори у країну,
Де все це є і де усе те цінять.
Потворам в вік не відібрать свободи
І поглядів людей ніяк не змінять.

Була, і є, і буде Україна!
Кацапам — тільки смерть і забуття!
Всім ворогам, що лізуть її вбити,
Не буде щастя, світла і життя.


Була, і є, і буде Україна!

Людина із Запоріжжя

Премия Дайвера, авторский канал