зараз серед людей, які будують технологічні продукти, дуже популярний формат build in public.

люди показують, як будують компанії, з якими проблемами стикаються, які результати отримують, і часто загортають все це в дуже красивий і креативний контент.

я теж за кількома такими людьми слідкую. один з тих, кого реально дивлюсь, це Ben Cera, фаундер polsia.

головний слоган Polsia звучить так, ai that runs your company while you sleep.

і коли я вперше спробував продукт, моя інженерна голова майже одразу почала знаходити обмеження.

а що, якщо мені треба зробити щось складніше?
а що, якщо я хочу більше контролю?
а що, якщо мені треба вийти за межі того, що дозволяє платформа?

і в якийсь момент я зрозумів, що це взагалі неправильний кут, з якого треба на це дивитись.

можливо, я просто не той користувач, через якого варто оцінювати такий продукт.

для мене ці обмеження це ботлнек. але для величезної кількості людей ботлнеком завжди було зовсім інше.

вони не вміють програмувати. не знають, як підняти сайт, підключити білінг, налаштувати маркетинг, запустити рекламу або побудувати сапорт. у них немає грошей найняти команду, технічного бекграунду або років, щоб навчитись робити все це самостійно.

а тут ти буквально описуєш, яку компанію хочеш зробити.

і далі через промпти можеш отримати сайт, продукт, білінг, маркетинг, продажі, сапорт і по суті цілу маленьку компанію, якою керують агенти.

так, для інженера це може виглядати обмежено.

але для людини, яка вчора взагалі не могла запустити технологічний бізнес, це не урізана версія якогось професійного інструменту.

це можливість, якої в неї до цього просто не було.

і найбільше мене в цій історії дивує масштаб.

за словами самого Бена, за перші пʼять місяців polsia дійшла до 10 000+ користувачів і приблизно $10m annual run rate. при цьому в компанії досі одна людина і нуль найманих працівників.

а у травні він залучив $30m при оцінці компанії в $250m.

і найабсурдніше тут те, що навіть частину самого фандрейзингу робив продукт. агенти готували дата рум, брифували інвесторів і вели частину комунікації, а Бен підключався вже на фінальні дзвінки.

тобто продукт буквально став демкою самого себе.

і мені здається, ось це значно цікавіше за питання, чи можу конкретно я зробити в polsia якийсь складний кастомний кейс. бо, можливо, ми дивимось на появу цілого класу продуктів, які не роблять професіоналів на 20% ефективнішими.

вони дають можливість людині без команди, капіталу і технічного бекграунду зробити те, для чого ще кілька років тому потрібна була маленька компанія.